ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ ГРОМАДЯНСЬКИЙ  СОЮЗ

Політична рада партії


Радковець Юрій Іванович

 

Народився 22 травня 1953 року в с. Попівка, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області – в сім’ї сільських вчителів, українець. Одружений. Має трьох синів.

Генерал-лейтенант.


Освіта вища:
 

Київське вище інженерне радіотехнічне училище ППО ім. Маршала авіації Покришкіна О.І. (1970-1975 рр. – за спеціальністю «Радіоелектронна розвідка»); 

Воєнна інженерна радіотехнічна академія ім. Маршала Радянського Союзу Говорова Л.О. (1980-1982 рр. – Факультет керівного інженерного складу, за спеціальністю «Радіоелектронна розвідка і радіоелектронна боротьба»). 

Кандидат військових наук (квітень 1992 р.), доцент (червень 2003 р.).


Військова служба: 

З 1975 по 1984 рр. військову службу проходив в частинах і з’єднаннях радіоелектронної розвідки Особливого призначення (ОсП) окружного підпорядкування на інженерних, командних і оперативних посадах у Прибалтійському, Забайкальському та Закавказькому військових округах, лейтенант – майор.

1984-1991 рр. – викладач тактики частин і з’єднань радіоелектронної розвідки ОсП у Київському вищому інженерному радіотехнічному училищі ППО ім. Маршала авіації Покришкіна О.І., майор – підполковник. 


В Збройних силах України з грудня 1991 року.

До липня 1992 року – старший офіцер, начальник групи інформаційного відділу Центру оперативно-стратегічних досліджень (ЦОСД) МО України, підполковник. 

З липня 1992 року входив до складу спеціальної робочої групи по створенню Управління воєнної стратегічної розвідки МО України, полковник. 


В Головному управлінні розвідки (ГУР) МО України з 1992 року. 

В 1992-1994 рр. – заступник начальника Центру управління, інформації і замовлень з оперативної роботи ГУР МО України. 

В 1994-1997 рр. – заступник начальника, в 1997-2000 рр. – начальник інформаційно-аналітичного управління ГУР МО України. В період липень-грудень 1996 року проходив мовну підготовку (з англійської мови) на військовій базі Борден Збройних сил Канади. 

В 2000-2004 рр. – заступник начальника ГУР МО України з інформації-начальник інформаційно-аналітичного управління (в грудні 2002 року перебував у спеціальному відрядженні в складі миротворчих силвКосово /KFOR/).

В 2004-2008 рр. – Аташе з питань оборони, військовий і військово-повітряний аташе при Посольстві України в Словацькій Республіці. 

Воєнно-дипломатичні зусилля були спрямовані на отримання досвіду Словацької Республіки щодо її вступу до НАТО (березень 2004 р.) та Європейського Союзу (травень 2004 р.), реформування сектору безпеки і оборони, особливостей оборонного планування, реформування збройних сил і воєнно-промислового комплексу тощо. 

Одночасно між Україною і Словаччиною були активізовані заходи в рамках міжнародного військового співробітництва. Саме в цей період вперше були розпочаті щорічні двосторонні (словацько-українські) військові навчання з миротворчої тематики на рівні аеромобільних рот у прикордонних районах почергово Словаччини й України під умовною назвою «Слов’яни за мир»; міжнародні військові змагання розвідувальних груп СпП у Словаччині, коли українці тричі поверталися додому з кубками-відзнаками, здобувши призові місця серед команд з-понад 10 країн-учасниць; стажування викладачів і курсантів (слухачів) українських військових вишів у Військовій академії Збройних сил Словацької Республіки в м. Ліптовський Мікулаш тощо. 

В 2008-2012 рр. – після повернення із закордонного відрядження – був призначений директором департаменту (інформаційного забезпечення) ГУР МО України. 

З листопада 2012 по лютий 2015 рр. – заступник начальника ГУР МО України.

Працюючи в Головному управлінні розвідки МО України безпосередньо приймав участь у розробці та внесенні змін до Закону України «Про розвідувальні органи України», в роботі засідань Комітету з питань національної безпеки і оборони Верховної Ради України, входив до складу Міжвідомчої комісії з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України, ряду робочих груп з аналізу воєнно-політичної обстановки в світі, Європі та довкола України, а також оцінки рівня зовнішніх загроз національній безпеці при МЗС України. 

Посилена увага приділялась створенню, розвитку і послідовному вдосконаленню системи інформаційно-аналітичного забезпечення вищого воєнно-політичного керівництва держави, штабів і військ Збройних Сил України, а також підготовці креативних кадрів офіцерів-аналітиків. 

З лютого 2015 по травень 2017 року – перший заступник директора департаменту Служби зовнішньої розвідки України (в квітні 2016 року перебував у спеціальному відрядженні в зоні проведення антитерористичної операції на Донбасі /АТО/).

З серпня 2017 року по т/ч – професор кафедри в Житомирському військовому інституті ім. С.П.Корольова.
Протягом тривалого часу був віце-президентом Незалежного аналітичного центру геополітичних досліджень «Борисфен-Інтел».

Нагороджений двома орденами Богдана Хмельницького – 2-го (2012 р.) та 3-го (2009 р.) ступенів, іменною вогнепальною зброєю (2003 р.), орденом УПЦ КП Святого Юрія Переможця (2016 р.), а також багатьма українськими та іноземними відзнаками.

Автор понад 130 наукових робіт та 6 винаходів в галузях: моделювання та управління складними системами, прийняття рішення в умовах невизначення, а також інформаційної боротьби. 

Постійний учасник вітчизняних та міжнародних наукових конференцій і семінарів з визначених вище напрямів досліджень.